- зыдзын
- (зедз) перех. гл. 1. броситься, ринуться, устремиться куда-л./ Зыбдзу зыщIыпIэкIэ лъэн.СэмэгумкIэ зыдзын. ЯпэкIэ зыдзын. Хъуэжэ и щхьэр щилъагъум, бгъукIэ зедзри къуэм зыдедзэ, гури щхьэпредз. фольк. Шорэ бжыхьым йолъэри, гъуэгу пхэнжкIэ ПщылIхьэблэкIэ зедз. Ш. А.2. просторечие податься, отправиться куда-л./ Щыпсэуну, щылэжьэну зыщIыпIэ кIуэн.Къалэм зыдзын. Мэкъуауэм зыдзын.3. переносное пойти в рост, вырасти (о растениях)/ КIыуэ ин хъун, хэхъуэн (къэкIыгъэ, тхьэмпэ сыт хуэдэхэм хужаIэ).ЩIымахуэм жыгыр пцIанэщ, гъэмахуэм къудамэхэм задз, гулъ цIыкIухэр къащI. Анэд.4. переносное ссохнуться, покоробиться (напр. о досках)/ Гъуурэ зэблэша, къуаншэ хъун (пхъэбгъу сыт хуэдэхэр). Пхъэбгъум зидзын.
Словарь Кабардино-Черкесского языка. 2014.